9.1. Мета, завдання і функції бізнес-плану
У сучасній економічній ситуації неможливо досягти певних результатів, не плануючи своїх дій та не прогнозуючи наслідків.
Планування – це визначення мети розвитку керованого об’єкта, методів, способів і засобів її досягнення, розробка програми, плану дій різного ступеня деталізації на ближню і майбутню перспективу.
Планування – одна з важливих передумов оптимального управління підприємством. Планування необхідно будь-якій організацій. Процес планування дозволяє побачити весь комплекс майбутніх операцій підприємницької діяльності.
Підприємництво – це процес прийняття рішень, їх реалізації та оцінки результатів дій, план в свою чергу дає основу для прийняття раціональних рішень. Оптимальним варіантом досягнення максимально ефективних рішень є нова форма плану – бізнес-план. Цей документ описує мету і завдання, які необхідно вирішити підприємству як у найближчому майбутньому, так і на перспективу. У ньому міститься оцінка поточного моменту, сильних і слабких сторін проекту, аналіз ринку та інформація про споживачів продукції або послуг.
Складанню бізнес-плану передує визначення цілей власного бізнесу загалом і бізнес-плану зокрема. При цьому визначаються ділові загальні й особисті цілі, що є основою оцінки успішного бізнесу як особистого успіху підприємця.
Для входження в ринок нового підприємства йому потрібні дослідження стану самого ринку і конкретної ринкової ситуації, а для того, щоб обґрунтувати необхідність реконструкції діючого підприємства, останньому, крім того, слід використати об’єктивні оцінки досягнутих результатів діяльності підприємства.
Бізнес-план охоплює як зовнішні, так і внутрішні цілі. Основна зовнішня ціль полягає в тому, щоб запевнити майбутніх партнерів і кредиторів в успіху справи. Головна внутрішня ціль бізнес-плану –бути основою управління підприємницькою діяльністю.
Бізнес-план дає змогу розв’язати низку завдань:
– обґрунтування економічної доцільності напрямків розвитку фірми;
– розрахунок очікуваних фінансових результатів діяльності, насамперед обсягів продажу, прибутку, доходів на капітал;
– визначення джерел фінансування обраної стратегії, тобто способів концентрації фінансових ресурсів;
– підбір працівників, спроможних реалізувати цей план.
Кожне завдання плану може бути розв’язане лише у взаємозв’язку з іншими. Центром бізнес-плану є концентрація фінансових ресурсів. Саме бізнес-план виступає важливим засобом збільшення капіталу компанії. Процес складання плану дає змогу глибоко проаналізувати розпочату справу у всіх деталях.
Підготовка бізнес-плану є процесом, що безперервно повторюється та поновлюється, отже, і висновки, які випливають з цього, мають час від часу переглядатися. Фактично процес підготовки бізнес-плану є безперервним.
Хоч фірма формально складає новий бізнес-план щорічно, на практиці його виконання контролюється постійно, а уточнення слід вносити якомога частіше, можливо, щоквартально або навіть щомісячно.
Багато в чому бізнес-план для будь-якої фірми стає першим досвідом стратегічного планування. Одночасно бізнес-план є керівництвом до виконання.
Бізнес-план може бути підготовлений менеджером, підприємцем, фірмою, групою фірм або консалтинговою організацією. Для розробки стратегії розвитку великої фірми складається розгорнутий бізнес-план. Нерідко вже на стадії його підготовки визначається партнер.
В Україні бізнес-план може мати найбільше застосування у процесі постприватизаційної діяльності підприємств, особливо в малому та середньому бізнесі. При цьому в основу приватизації може бути закладена ідея конкурсу бізнес-планів покупців підприємств як альтернативних шляхів їх подальшого та успішного найефективнішого функціонування.
Наказом Фонду державного майна України від 26.05.1995 р. затверджено “Положення про типовий бізнес-план”, розроблене відповідно до державної програми приватизації та інших нормативно-правових актів, які регламентують процес приватизації. Положення визначає порядок розробки покупцями бізнес-планів і вимоги до них.
Згідно з Положенням, бізнес-план – це документ, який містить у собі зобов’язання покупців щодо подальшої експлуатації об’єкта приватизації та обґрунтування можливостей їх виконання відповідно до вимог, що встановлюються Фондом державного майна України.
Сьогодні бізнес-план обов’язково розробляється покупцями у таких випадках:
– продаж об’єкта приватизації за некомерційним конкурсом;
– продаж контрольного пакета акцій на неконкурентних засадах іноземним інвесторам;
– при створенні спільного (за участю держави) підприємства з іноземними інвестиціями.
У бізнес-плані повинна міститися інформація, яка характеризує виробничо-господарську діяльність підприємства за останній рік в цілому та за структурними підрозділами, а також стратегічні напрями розвитку підприємства на дво-, три та п’ятирічну перспективу. Заходи та пропозиції, викладені покупцем у бізнес-плані, враховуються в разі підписання договору купівлі-продажу.
Отже, бізнес-план виконує як зовнішні, так і внутрішні, життєво важливі для діяльності кожного підприємства, функції. При пошуках партнерів, інвесторів і кредиторів добре виконаний та оформлений бізнес-план є найкращою візитною карткою підприємця: стає можливою стандартизація процесу ознайомлення з підприємством, що дає змогу зекономити час і впорядкувати контакти.
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74
75 76 Наверх ↑